Комікс про комікси: що то взагалі таке?
Враження: Читала вже цю книгу два роки тому, але чомусь нічого про неї не написала.
Кожному, хто хоч трошки цікавиться коміксами ця книга буде цікава. Намагалася порадити її тим, хто зневажає комікси чи ставиться до них зверхньо, але вони вирішили, що читати комікс про комікси - то занадто для них. І розповіді про комікси теж не дуже їх зацікавили. Шкода.
Ця книжка як раз і намагається пояснити, що комікси то не тільки дешеві (зараз не дуже) журнальчики про людей у яскравих трико. Якось намагалася одній ілюстраторці розповісти, що графічний роман - це комікс. Мало не дійшло до крику. Бо ж графічний роман - це мистецтво, а комікси - то фу! У багатьох навколо схоже ставлення. І це сумно. Не скільки сумно, що люди так думають, як те, що не хочуть розібратися, придивитися, побачити те, чого не бачать.
Так, теж не люблю супергеройскі комікси, але є круті твори і про супергероїв.
Цей комікс не про супергероїв. Він про те, що собою являють комікси, коли вони з'явилися, які бувають, як передається те чи інше. Про зв'язок малюнку та тексту, про час, про колір, про глядача.
Згадується багато авторів коміксів, наводиться багато прикладів.
Читала по одному розділу за раз, щоб краще в голову вкладалося, але думаю, що й за один раз можна легко прочитати. Хоч і не зовсім швидко.
Читала також і "Створити комкіс", теж перечитаю пізніше. "Reinventing Comics" українською не видавали, але залюбки б почитала.
Подивилася у вікіпедії як прізвище пишеться англійською і побачила, що МакКлауду вже шістдесят. Цілком логічно, але якось звикла до намальованого Скотта, якому дала б років 35.