Читаю, дивлюся, малюю

Книжка про те, як пояснити дітям, що світ не обертається навколо них, про те як допомогти дітям стати самостійними та впевненими, а також про те, як батьки підтримують егоїстичну поведінку і як це припинити.
Враження: Багато прикладів, порад та відповідей на запитання типу "А що як нічого не вийде?". Чітко розписано, що і як робити, з чого починати та як просуватися далі.
Одним прочитанням книги ситуації не зміниш, але потихеньку застосовуючи ліки від егоцентризму, щось та вийде.
Перше, що пропонується - приділяти кожній дитині по десять хвилин часу кожного дня. Кожного-кожного. Не відволікатися ні на що ці десять хвилин і бути з одним з дітей, та робити разом щось, що цікаво дитині.
Є перелік завдань з якими може впоратися дитина в залежності від віку. Якщо досі дитина чогось з нього ще не робить, пропонується навчити її, а потім доручити це робити самій.
Пропонується кожного тижня проводити сімейну зустріч, де кожен може щось розповісти про інших та внести пропозиції, що стосуються життя родини.
В розділі про кишенькові гроші розповідається коли починати давати гроші, чи варто позичати і чи платити за оцінки та домашні справи.
Також розповідається про похвалу: чи варто хвалити і як це робити.
Що робити з соціальними мережами і гаджетами.
Як дати дитині відчути наслідки її дій і як припинити контролювати усе.
Багато з переліченого вже знала, дещо застосовую, дещо збираюся.
Ховати далеко книжку не буду, хочу потихеньку спробувати все, що здалося слушним.