Тарасу часто сниться один і той самий сон - дівчина, хрестик і... кров. Але він не пам'ятає, чи то просто сон, чи було колись насправді. Тарас - приватний детектив якому доручено розслідувати вбивство панночки, в якому підозрюють Хому Брута.

Враження: Спочатку не зрозуміла в якому часі все відбувається та й ім'я Хома Брут ні про що не сказало, але після білих кіл, панночки у церкві та коня Вія дійшло.

Тут немає таких приголомшливих стрибків сюжету, як в "Танці недоумка". Тобто стрибки є, але не таки різкі та несподівані.

Місцями було навіть лячно.

Дещо здалося очевидним майже з самого початку, а от дещо було несподівано.

Про живу та мертву воду не здогадалася що до чого.

Дуже цікаво. З нетерпінням чекаю, коли візьмуся за наступну книжку Павлюка.

Якби не післямова ніколи б і не подумала, що Павлюк пише російською. Не те, щоб після цього його твори стали гірше, але несподівано.