Даруся не розмовляє, в неї часто болить голова, їй погано від цукерок. Сусіди вважають її дурною й звуть Солодкою.

Історія, що розповідається задом наперед: від "зараз" до "як так сталося".

Події відбуваються в Черемошному, яке згадувалося в "Буковій землі".

Спочатку не дуже зрозуміло що й до чого, але наприкінці все поєднується й стає страшно.

Історія коротка: двісті сторінок, читається швидко. Майже одразу хочеться прочитати ще раз, щоб вже точно все зрозуміти й впорядкувати, але страшно. Не дуже хочеться переживати неприємні відчуття ще раз.

Перечитаю пізніше. І нову книжку авторки куплю. Теж пізніше. Не тому, що не цікаво що ж там вона ще написала, а тому що є що читати.