Збірка есеїв сінгапурського дипломата присвячена п'ятдесятиріччю незалежності Сингапура. Всі ці есеї писалися до 2015 року, тобто вже минуло шість років і книга дещо застаріла.

Майже всю суть викладено у вступі. Далі ж йде постійний повтор та пережовування.

З цієї книги дізналася, що в Сінгапурі смітять не менше, ніж у нас, просто там більше прибиральників. Там теж є бідні люди і не всі жителі Сінгапура знають про це. Там величезне біорізноманіття і забудовано лише трошки більше половини території. Там проблеми з транспортом та дорогами - їх забагато. Там чотири державні мови, але мало хто з громадян розуміє всі слова свого гімну.

Хотілося б глибшого аналізу та структурованішої розповіді.