Чарлі (Адам Драйвер) - успішний нью-йоркський режисер. Його дружина, Ніколь (Скарлет Йоганссон), грає в його виставах. У Чарлі з Ніколь не все гаразд. Ніколь отримує пропозицію знятися у серіалі і їде з сином до Каліфорнії. Коли Чарлі приїздить до неї - отримує документи про розлучення, хоча була домовленість у всьому розібратися самим.

Враження: Цей фільм номінований на Оскар. Адам Драйвер та Скарлет Йоганссон також номінуються за свої ролі. Крім цього номінована Лора Дерн (адвокат Ніколь) і фільм номінується за оригінальний сценарій та музику.

Я не люблю Йоганссон як акторку, але тут мені сподобалося як вона зіграла. Я через це не стала любити її більше, але скажу, що вона може зіграти добре.

Адама Драйвера до цього я бачила лише у "Зоряних війнах", хоча багато чула про його драматичні здібності. Думаю чи не подивитися іще щось. Бо грає він і справді дуже добре.

Кіно про те, як люди, які колись дуже любили одне одного, віддаляються і не хочуть нічого ані чути, ані бачити. Як з'являється відчай, а потім і ненависть.

Обидва, що Чарлі, що Ніколь, не ідеальні і обом то співчуваєш, то навпаки дивися на них і думаєш - чому такі дурні? І тому мабуть цей фільм дуже життєвий, бо так воно десь насправді і є.

Дикі гроші, до речі, потрібні щоб розлучитися, судячи з цього фільму. І чому не можна було тихенько все поділити між собою та й по всьому?

Я сумніваюся, що цей фільм візьме хоч одного Оскара, але подивитися його варто (можна прямо за раз на Netflix).