Лінус з мамою і сестрою переїздять до дивного будинку. Мама буде його ремонтувати і за це вони можуть там жити безкоштовно.

Враження: Спочатку думала, що це таке собі дитяче фентезі, але деякі місця були більше схожі на жахи ніж на фентезі і подумала, що це такий дитячий жахастик. А потім стало нудно. Нудно-нудно, нічого, ой щастя скоро кінець! А у кінці чекала найбільша підстава - нема ніякого кінця. Тобто кінець дуже прямолінійно натякає на те, що буде продовження. Ось тут і прийшло роздратування. Не люблю книжки яки нічим не закінчуються бо в них бачте буде продовження. Для мене це не книжка, а лише шматок більшої книжки. І вона не настільки цікава, щоб чекати що ж там далі.