Сьогодні за планом було малювання вікон та балконів. Своїх, чужих, уявних. Що ми бачимо у вікно, що хочемо бачити.

Рівно о восьмій у мене в руках був папір та олівець, дивилася у вікно і хотіла намалювати грушу, що розквітла, травичку, що зеленіє, новий паркан, який хтось поставив, бабусю з собачкою і кілька автомобілів. Але сталося не так як гадалося. Все це довелося відкласти й відправитися у майже двогодинний похід за важливими речами.

Дощило. І виявилося, що як дихати у масці, то окуляри запотівають і через них майже нічого не видно. Найстрашніше було на сходах. Але нічого, якось дійшла, а потім і сонечко вийшло і стало краще видно, не ідеально, але краще. І можна було побачити багато-багато квітів. Так шкода, що весна проходить повз. У вікно цього всього не побачиш.

На наших балконах купа всілякого, що можна було б намалювати і чого б я там бачити не хотіла, але іншого місця для того всього поки нема. А на підвіконнях у нас квіти і фрукти. Може намалюю це все іншим разом.

Проходила повз МакДональдз і Пузату хату і думала, коли ж в нас з'явиться можливість зустрітися. Дуже скучила.

Бажаю всім сил та здоров'я!