Читаю, дивлюся, малюю

Британський серіал про чоловіка, якого звати Тоні. В Тоні померла дружина і він хотів вкоротити собі віку, але ж хто погодує собаку? Тому Тоні досі живий, але корм для собаки забуває купити та вони обидва їдять залишки запасів. Чистий посуд давно закінчився. Про прибирання Тоні і не думає. На роботу ходить, але каже там всім неприємні речі. Багато лається. Дивиться відео, на яких дружина ще жива. Судячи з тих відео і до її смерті Тоні був не найприємнішою людиною.
Гумор специфічний, але така тема.
Є знайомі британські обличчя.
Після епізоду про пудинг з грудного молока реготала так, що аж живіт заболів. Не пам'ятаю, коли останній раз було аж так смішно.
А от деякі місця в другій серії другого сезону просто таки гидотні. Хоча було й смішне, і миле, і сумне.
Психолог у них, мабуть один на все місто, бо інакше не знаю як пояснити, чому люди ходять до нього більше одного разу.
Окрім психолога персонажі здебільшого милі люди. Зі своїми тарганами, але милі. Подобаються медсестра, що доглядає за батьком Тоні, та секс-робітниця, яку Тоні винайняв задля прибирання.
Добре, що є серіали на такі теми. Втрата, суїцидальні думки, спроби полегшити свій біль. Дуже серйозні теми й під час перегляду буває страшенно сумно. Але смішно та весело також.
Чекаю на третій сезон.